Лiкар.iнфонд

Лiкар.iнфонд
Home / Медицинская помощь детям / Мы с вами помогали / ☼ Лущенко Марія [ураження ЦНС, спастичний тетрапарез]

☼ Лущенко Марія [ураження ЦНС, спастичний тетрапарез]

 
РЕЙТИНГ: 21384

LIKAR.INFUND Помощь больным детям


Лущенко Марія. 06.05.2006 р., Запоріжжя


Діагноз:
  ураження ЦНС, спастичний тетрапарез, затримка психомоторного розвитку.

Пише мама Маріанни:

«Я, Лущенко Маріанна, прошу надати допомогу в лікуванні моєї дитини – Лущенко Марії, яка народилась у травні 2006 року і із-за халатного ставлення лікарів (безводний період 12 годин, епідуральна стимуляція, плід видавлювали) дитина народилась з важким ішемічно-гіпоксичним ураженням центральної нервової системи.

З перших днів життя потягнулась низка різноманітних реабілітаційних відділень, страхітливих діагнозів і прогнозів. Встановлено діагноз: атрофічна гідроцефалія з затримкою психомоторного розвитку. Часткова атрофія зорових нервів. Спастичний тетрапарез.

Незважаючи  ні на що, ми продовжуємо боротись за одужання дитини, намагаємось не опускати руки. З самого народження ми їздимо, шукаємо клініки, методи реабілітації, намагаємось знайти власний метод відновлення, віримо, що батьківська любов, кваліфікований лікар, завзята щоденна праця і спеціалізована реабілітація зможуть зробити чудо і, якщо і не вилікувати, але максимально адаптувати дівчинку у суспільстві.

Проходили неодноразово реабілітацію в таких українських клініках як: Міжнародна клініка відновного лікування в м. Трускавець, Медичний центр реабілітації дітей з органічними ураженнями ЦНС в м.Києві, Науково-практичний центр медично-соціальної реабілітації інвалідів дитинства в м.Бердянськ, Центр патології мови і нейрореабілітації м. Йокшар-Ола, Інститут проблем болі в м.Києві.

Постійно робимо масаж курсами, займаємось фізкультурою.

В листопаді 2009 року ми вперше дізнались про існування методики Глена Домана – американського фізіотерапевта, який ще в 1955 році заснував власний Інститут розвитку людського потенціалу. Результати даної методики вражають. Коротка статистика роботи Інститутів досягнення людського потенціалу за 5 років:

Ходьба: Із 233 дітей, які не могли ходити, 109 (49%) в перший раз пішли без сторонньої допомоги.

Зір: Із 123 дітей, які були сліпі, 105 (85%) почали бачити вперше в житті і 84 з них навчились читати.

Розуміння:  Із 453 дітей, чиє розуміння не відповідало середньому рівню розуміння трирічної дитини, 408(90%) – вперше в житті стали розуміти, як мінімум, так, як діти трирічного віку.

Нас, батьків дівчинки з ДЦП, дуже вразила дана статистика, тому ми зачерпнули нових знань з доступної в Україні літератури (книги «Що робити, якщо у вашої дитини пошкодження мозку», «Наскільки розумний ваш малюк», «Як зробити вашу дитину фізично досконалою») та Інтернет-ресурсів, розробили план щоденних занять і почали жити буквально «по таймеру»: кожні 10 хвилин – киснева маска, масаж, вправи на координацію, стимуляція м’язових функцій, паттеринг за допомогою волонтерів (імітація повзання), гірка і інші спеціальні вправи.

Час – найголовніший наш ворог, так як найбільш ефективно на розвиток мозку можна впливати в період його активного росту – до 6-7 років.
Навіть не розраховуючи на відповідь, ми написали лист в Інститут досягнення людського потенціалу Глена Домана, в якому розповіли про заняття, що проводили власноруч, про свою сильну віру в здатність методики поставити на ноги Машу, про те, яких результатів ми досягли і як сильно ми хочемо продовжити роботу під пильним контролем штату Інституту. І отримали відповідь!

Співробітників Інституту дуже вразила самостійна робота, пророблена нами, і вони запрошують в терміновому порядку відвідати курси для батьків з дітьми з ураженням мозку, що проводяться в Мадриді (Європейське відділення Інституту розвитку людського потенціалу) з 31 січня по 4 лютого, де буде розроблена індивідуальна домашня програма занять з Машею і досягнення максимального ефекту від них.

Вартість поїздки складає 30тис. грн. В цю суму входить: переліт, перебування і вартість самих курсів.

Наша родина благає надати матеріальну допомогу, для здійснення цієї поїздки. Ми два роки щоденно трудились, працювали з Машею, кожну секунду часу використовували на користь – розвиваючи пошкоджений мозок дитини, ми два роки мріяли потрапити в Інститути, працювати з ними в одній команді, під їх пильним контролем, боротись за одужання нашої доньки.

Допоможіть нашій мрії здійснитись!»