МБФ «Лікар.інфонд» з самого початку свого існування представляє себе як організація, що не тільки надає благодійну допомогу, а й виступає на захист інтересів пацієнтів, долучається до ініціатив законодавчих змін задля покращення системи надання медичної допомоги.

Наразі, ми хочемо привернути увагу громадськості до ситуації, що склалася в Україні протягом останніх років в одній із основних галузей сучасної медицини – трансплантології.

Трансплантація органу – метод, який застосовується виключно у тих випадках, коли власний орган людини не здатний забезпечити її життєдіяльність, отже, операція з трансплантації – єдиний спосіб зберегти життя хворої людини. Замісні методи лікування здатні підтримати життя хворого лише тимчасово і поступово погіршують загальний  стан організму.

В Україні теоретично пацієнти мають можливість отримати як родинну, так і неродинну - трупну -  трансплантацію. Цю галузь медицини в Україні було розвинуто силами лікарів – ентузіастів, які за власні і спонсорські кошти навчались закордоном в провідних трансплантаційних центрах, вони вміють досконало виконувати найскладніші операції з пересадки серця, нирок, печінки.

Але, на жаль, оптимістичному розвитку подій завадили серйозні чинники:

-  недостатність фінансування;

- відсутність нормативної бази, яка б забезпечувала належне виконання діючого законодавства в галузі трансплантації органів;

-  негативний імідж трансплантації, як галузі, створений в суспільстві.

Вітчизняна трансплантологія потребує соціальної підтримки і матеріально-технічного забезпечення. Вже багато років фінансування державної програми здійснюється у вкрай обмеженому обсязі – лише на медичні препарати.

Якщо так триватиме й далі, можна забути про трансплантацію в Україні. Кошти громадян будуть спрямовані закордон, де вони матимуть можливість врятувати життя, замість того, щоб вкласти кошти в розвиток вітчизняної трансплантологіїї й розвивати її далі на користь наших співвітчизників.

В Україні потрібно створювати всі умови, щоб трансплантація була доступнішою.

Закон, який регламентує всі спірні моменти, досить виважений — подібні закони успішно працюють в країнах ЄС, у США. За словами Руслана Салютіна, директора координаційного центру МОЗ з трансплантації, «не презумпція незгоди заважає донації трупних органів, а менталітет тих, хто не хоче зрозуміти: один донор може врятувати, щонайменше, 4 людських життя. Бажання подати руку допомоги не підвладне закону. На жаль, і ЗМІ, і вся громада налаштовані проти нього».

Останнім часом ми вкрай занепокоєні ситуацією, яка склалася навколо цієї категорії пацієнтів. На сьогоднішній день на трансплантологію навішано ярлик чорної галузі медицини. Загалом суспільство не усвідомлює, що перш за все це – яскравий приклад любові до людини і високого рівня самосвідомості, де, в той же час, необхідний надзвичайно високий професіоналізм лікарів.

За статистичними даними, щороку в Україні з'являється близько 4,5 тис. нових хворих, що потребують трансплантації нирки, близько 2,5 тис – печінки,  близько 2 тис. – серця. Натомість, досі українські ресурси здатні були забезпечити менше 10% потреби, а в поточному році кількість зроблених операції ще зменшилась. Більшість хворих вмирає, не дочекавшись операції.

Історії родин, яким ми допомагали у процесі лікування, є яскравим прикладом любові до життя і до ближніх. Адже для того, щоб за допомогою пересадки врятувати чиєсь життя, необхідно отримати людський орган. В Україні дозволено лише родинну трансплантацію і неродинну трупну. Але в обох випадках необхідно отримати дозвіл і згоду людини на пересадку. Коли ми вирішуємо передати свій орган або його частину ближньому – це подвиг, сповнений любові й милосердя до того, хто так хоче жити.

Людина віддає частину своєї печінки, кишечника або нирку, певною мірою ризикуючи, адже це операція, на яку йдеш свідомо, щоб подарувати життя іншій людині.

У нашій практиці були випадки, коли ми публікували прохання про матеріальну допомогу на трансплантацію для дитини, і нам писали люди, які були згодні подарувати свій орган чужій дитині. Такі ж бажання часто виявляють хрещені батьки дитини, друзі сім’ї – але така трансплантація (неродинна) в Україні заборонена.

Неродинна трансплантація від померлої людини не менш цінна, коли близькі померлого дають згоду на донорство його органів. Люди не замикаються у своєму горі, а думають про життя інших, кого ще можна врятувати. Вони виявляють вище милосердя до людини, органи однієї людини можуть врятувати життя одразу кільком хворим.

В Україні ставлення суспільства до пересадки органів потрібно змінювати. Брак коштів і негативні суспільні «міфи» гальмують розвиток трансплантології в Україні. Завдано нищівний удар суспільному розумінню суті трансплантації органів та ставленню до таких операцій з боку пересічних громадян, заплямовано гідність лікарської професії і пригнічено ентузіазм лікарів-трансплантологів, на якому переважно трималась ця галузь в Україні до сьогодні.

Фахівців, здатних проводити такі унікальні операції, у нашій країні одиниці. І один з найкращих з них, судинний хірург, здатний впоратись із найтоншими судинами, оперувати маленьких дітей, той, ким держава мала б пишатись, вже рік знаходиться під вартою, відсторонений від роботи – в той час, коли якісне навчання одного такого фахівця для роботи у трансплантології потребує 10-15 років практики.

ЗМІ відіграють важливу соціальну роль, формуючи суспільну думку. В той час як органи правосуддя розбираються у справі з точки зору законності, представники ЗМІ, готуючи свої матеріали, мають усвідомлювати силу свого впливу на суспільство і вкрай обережно зважувати кожне своє слово, суворо дотримуючись фактичних даних і уникаючи будь-яких домірковувань.

Шановні журналісти!

Якщо за допомогою Ваших репортажів Ви підтримаєте людей, які ставляться до інших  з такою любов’ю і милосердям, будете зважено подавати матеріал про таку делікатну сферу медицини, Ви своєю участю Ви також станете причетними до порятунку життів тих, хто стоїть в черзі на операцію з трансплантації.

Важливо усвідомлювати, що саме зараз вирішується також доля багатьох українських хворих, які потребують трансплантації донорської нирки і не мають на це шансів без лікаря-українця високого фаху.

Трансплантація органу, в тому числі - від померлих людей, є єдиним і цілком реальним шансом врятувати життя кількох тисяч українців щороку, серед яких десятки дітей.

ЗМІ є саме тією рушійною силою, яка здатна повернути людям віру у цю ланку медичної допомоги як провідну галузь сучасної медицини – тож закликаємо Вас бути свідомими й небайдужими.

Наша команда з радістю надасть Вам всі необхідні коментарі до Ваших репортажів, познайомимо з пацієнтами, лікарями, юристами для того, щоб ваші матеріали були максимально професійними.

Пишіть нам reforms@likarinfund.org або телефонуйте  тел (067) 628 22 11.

З повагою і готовністю до плідної співпраці,
МБФ "Лікар.інфонд"